Сьогоднi
5 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 60
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Там, де Ятрань круто в’ється

admin

08-12-2021

43

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

Ятрань бере початок на північній околиці села Томашівки, що на південний захід від міста Умані. Впадає до Синюхи між селами Ятрань і Тернівка.

Ятрань — річка в ме­жах Голованівського і Новоархангельського районів Кіровоградської області та Уманського району Черкаської області, права притока річки Синюхи (басейн Південного Бугу). Довжина Ятрані 104 км. Площа водозбірного басейну 2170 км². Є виходи скельних порід. Річище дуже звивисте, на окремих ділянках кам’янисте, його пересічна ширина 15-20 м. Споруджено ставки і невеликі водосховища, які використовуються для водопостачання і зрошення, на потреби гідроенергетики, для риборозведення.
Притоки: праві — Текуча, Семидуба, Циганка, Орлова Балка; ліві — Журбинці, Уманка, Ревуха, Небелівка.

Цікаві факти

— У басейні Ятрані розташований дендропарк «Софіївка» (на лівій притоці р. Уманка, яка впадає в Ятрань), а також ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» площею 120 га.

— На честь річки було названо радянську друкарську машинку «Ятрань», яка масово виготовлялася в Кропивницькому від 1975 року.

Перекази та легенди

1. Легенда  про Ятрань 

У сиву давнину народ потерпав від спеки. Не було урожаю, все посохло, тому що не було дощів. Людям загрожувала смерть від голоду і спраги. Боролися за життя наші предки, як могли: копали криниці, але вода пішла далеко під землю. Спробували в іншому місці, але на шляху траплялося лише каміння. Люди вже втратили надію на порятунок.
В одному селі жила молода, казкової вроди дівчина Ятрань. Висока, струнка, як молода берізка, золотиста коса, як промінчики весняного сонечка, очі такі блакитні, як небо в погожу днину. А душа! Душа в неї була чиста, як прозорий струмочок, серденько було чуйне до чужого горя.
Ятрань розуміла, що її село загине без води, вона відійшла від громади і пішла за село. Дів­чина впала навколішки і почала благати: «Господи! Не дай загинути цим людям. Забери життя в мене — хай вони врятуються!»

З очей красуні полилися сльози: кап-кап, кап-кап…

Раптом хтось з людей закричав: «Диво!» Так, це було диво: за селом з’явилась широка, повноводна річка. Вода була чиста, як в прозорому струмочку і мала відтінок блакитного неба в погожу днину…

Їх радості не було меж.

Аж пізно ввечері згадали про дівчину-красуню. Шукали її всім селом, але знайшли тільки стрічку з її коси. І зрозуміли люди, що ріка і є їхня красуня, яка пожертвувала собою заради них, по краплині сліз вилившись у річку.

2. Легенда про Ятрань

Колись давно, коли на наші  землі  нападали турки й татари, жила в селі дівчина на ім’я Ятрана. Вона була дуже гарна і розумна. Усі її в селі любили й поважали.  Одного разу на  село напали татари. Старих і малих жорстоко вбили, а молодих забрали в полон. За  Ятраною гналися з арканами два татарини. Вона бігла до річки. Хотіла втопитися, щоб не стати полонянкою. Дівчина стрибнула у воду і втопилася, а за нею й татари. Річка, яка протікала через село, не мала ніякої наз­ви, і тому на честь цієї дівчини і названо її Ятранню. 

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.