Сьогоднi
6 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 70
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Умань. (Не)знані історії міста

admin

24-11-2021

29

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

Ця книга є спробою відкрити історії міста, які є важливі для його розуміння. Історії, які показують, яким було місто на пограниччі, як співіснували і творили Умань різні спільноти, як впливало пограниччя на формування релігійної толерантності й водночас напруги і нетерпимості, як змінювалося місто, переходячи і перебуваючи в складі різних держав, якими були культурні практики, наскільки включилася Умань в процеси модернізації зламу ХІХ–ХХ століття і чи скористалася з можливостей, що їх дала епоха модерності містам, яким було населення міста, яке місце в житті відомих людей посідала Умань, як дві світові війни змінили місто й містян.

Укладачі спробували по-іншому подивитися й написати історії вже відомих місць, таких як парк «Софіївка», уманська фортеця, розказати історію єврейських спільнот, які жили в місті до виникнення хасидизму, познайомити з сучасним життям паломників у місті, показати різні пам’ятні міста та конкуруючі історичні наративи в сучасному міському просторі.
Пропонуємо до вашої уваги матеріали з книги «Умань. (Не)знані історії міста».

Торгові ряди (Умань туристична)
Усі дороги ведуть до базару 

Сьогодні торгові ряди – це одна з найстаріших будівель Умані: вона на десять років старша за кам’яні будівлі василіянського монастиря і на шістнадцять років – за дендрологічний парк «Софіївка». Наприкінці XVIII ст. ряди та базар довкола них були центром Умані, звідки Умань росла і розбудовувалася. 

Торгові ряди, вул. Небесної Сотні, 47 (раніше Радянська, Миколаївська). Після бурхливих часів набігів, повстань та воєн для міста настав відносно спокійний кінець ХVIII ст. Якщо йти від того місця, де стояла фортеця, то головний орієнтир нового для міста центру розташований лише трохи далі на сучасній вулиці Небесної Сот­ні: це історичні Торгові ряди (тепер Уманський ринок). Їхню появу датують 1780 р. і приписують архітектору на прізвище Тепінгер.

Головною особливістю комплексу були (і досі є) близько 40 однакових за розміром низьких торгових яток, розташованих великим квадратом навколо відкритого двору, де на рядах кам’яних лавок або помостів були й додаткові місця для роздрібної торгівлі. До внутрішнього простору вели аркові ворота, а чотири кути комплексу були надбудовані другим поверхом, що творив чіткий архітектурний акцент. Із кожної з сорока крамниць зав­більшки з комірчину, розташованих навколо площі, вели назовні окремі двері, що замикалися на ключ; як і сьогодні, виставлені на продаж товари демонстрували здебільшого і в приміщенні, і просто неба. У багатьох крамницях були і підземні приміщення, поєднані з уманським світом тунелів; їх використовували як додатковий простір для зберігання товарів.

На території заводу «Мегомметр» знаходиться будівля, яку дослідники вважають будівлею Великої синагоги Умані. Синагога була зведена поруч із уманським ринком – центром економічного життя, аби євреї могли тричі на день молитися й не витрачати на дорогу до синагоги багато часу.

Торгові ряди розташовані з правого боку від вулиці Небесної Сотні (якщо повернутися спиною туди, де колись була фортеця), тепер же роздрібна торгівля йде обабіч вулиці, у найрізноманітніших за розміром і формою крамницях, де продають сучасні товари: наприклад, килими, кухонне приладдя, будівельні матеріали, світильники, одяг та аксесуари, мобільні телефони, а також різноманітні товари для сільського господарства та садівництва. Колись у тих самих приміщеннях продавали цукор, борошно та свіжі продукти, худобу, зерно, а також інструменти та сільськогосподарський реманент.

Велику допоміжну секцію ринку становить крита споруда, де продають живі квіти, хліб та іншу випічку, а також свіжу фермерську продукцію, як-от яйця, фрукти, овочі, м’ясо та сало. В основні базарні дні (тепер це вівторок, п’ятниця та неділя) на уманському ринку тісно від покупців та продавців. Автомобілі й автобуси припарковані в кожному доступному місці там, де колись так само тісно стояли кінні підводи.

Колись Торгові ряди відзначалися багатокультурним духом, адже тут можна було зустріти немало євреїв, греків, вірмен. Євреї в місті були особливо численні і становили непропорційно велику частку як роздрібних торговців, так і покупців сільськогосподарської продукції для перепродажу. Більшу частину території навколо базару займала єврейська дільниця з синагогами, школами та іншими закладами, зокрема й крамницями.

На панорамному фото цього району початку ХХ ст., виставленому в «єврейському куточку» Уманського краєзнавчого музею, можна побачити, що це була доволі залюднена місцина.

Сьогодні на цьому місці — великий промисловий комплекс «Мегомметр», де вироб­ляють  різноманітні електронні пристрої, як-от трансформатори, термостати та вимірювальні прилади для електротехнічної промисловості. Завод на території колишньої єврейської дільниці міста, яку під час Другої світової війни зруйнували нацисти, побудували в 1957 р. Ніби на згадку про минуле за металевою огорожею тепер приватного заводу, недоступні для оглядання, все ще стоять дві синагоги, переобладнані на цехові приміщення

Джерело: «Умань.  (Не)знані історії міста»

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.