Сьогоднi
5 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 64
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Уманська епоха «київського Гауді»

admin

05-01-2022

31

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

Залишив свій слід Владислав Городецький і в архітектурній спадщині Умані.

… Влад Городецький навчався в Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, яку зі званням класного художника III ступеня і правом на чин XIV класу закінчив у 1890 р.

 Будинок з химерами (м.Київ)

Випускний документ, підписаний Великим князем Володимиром, давав право «зводити будівлі». Однак, ще навчаючись у Північній Пальмірі, у грудні 1890 р. та на клопотання до ректорату директора чоловічої прогімназії в Умані К.І.Турчаковського студент-практикант п’ятого курсу Академії мистецтв створив архітектурний проєкт двоповерхового будинку шестикласної чоловічої прогімназії. Столична професура роботу оцінила, як таку, що виконана професійно, і пристала до думки зарахувати креслення як дипломну роботу. На початку

1891 р. випускникові поштою із Північної Пальміри надіслали академічний диплом. 

* * *

… Прогімназія виникла в Умані у 1883 році. Спочатку вона працювала в іншому місці, спеціальний будинок для неї було зведено у 1896 – 1897 роках за проєктом Владислава Городецького. Вважається, що  гімназію було зведено на місці, де раніше стояв графський палац Станіслава Щенсного Потоцького, і що стіни гімназії склали з цегли розібраного палацу. Дослідник Умані, краєзнавець Владислав Давидюк це спростовує і відзначає, що раніше тут стояли окремі господарські будівлі Потоцьких, згодом пристосовані під потреби військового відомства. Де насправді був палац Потоцького, сьогодні достеменно невідомо. Попри наукові спростування, красива легенда продовжує побутувати в Умані: її часто можна почути як від екскурсоводів, так і від місцевих мешканців. Вона додає будівлі гімназії особливого значення та шарму. (з матеріалів проєкту Reherit «Ознакування місць культурної спадщини Умані»)

Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Т.Г. Шевченка)

Трохи пізніше, у 1892 р., також на замовлення Київського учбового округу, В.Городецький побудував ще один будинок в Умані ─ колишнє вище народне училище (раніше тут розміщувався педагогічний технікум; тепер ─ Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Т.Г. Шевченка).

* * *

А потім робота зникла. Без протекції та зв’язків юний талант не міг знайти собі заробітку. Поживши у скромному батьківському маєтку в Жабокричах, молодий будівничий попрямував на Київ. Дипломований архітектор потрапив у вир містобудівних подій, оскільки Київ останньої декади XIX ст. переживав справжній будівельний бум. Упродовж наступних тридцяти років (1891-1920) творчий шлях В.В. Городецького був пов’язаний саме з українською столицею, де зреалізувалися кращі його проєкти.

Уманський фаховий коледж технологій та бізнесу Уманського національного університету садівництва

Велич таланту визначають вуста партнерів. Почавши із малого, проектування надгробних усипальниць для багатіїв, Владислав Городецький зажив справи безвідмовного професіонала, котрий будь-який проєкт реалізовує під замовника, робить якісно, а здає – вчасно. Тому у 1895-му, архітектору запропонували місце у складі Домобудівельного товариства, що володіло монополією на забудову найбільш ласого в Києві об’єкта ─ колишнього маєтку професора медицини Київського університету Ф.Ф. Мьорінга (1895-1896), що дістав назву Київський Париж і займав територію від Хрещатика до Банкової.

З приходом до влади більшовиків, навесні 1920 року Городецький емігрував до Польщі, звідки походив його рід. А потім опинився аж в Ірані, де отримав посаду головного архітектора «Синдикату зі споруд­ження Перських залізниць». Там він спроектував Тегеранський залізничний вокзал, готель, почав працювати над палацом для шаха…

Там і скінчився його земний шлях. Поховано «київського Гауді» на римо-католицькому цвинтарі Долаб у Тегерані. На сірому камені викарбували польською мовою епітафію зі словами: «Професор архітектури. Нехай чужа земля йому буде легкою».

Джерело: Укрінформ. Олександр Рудяченко.

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.