Сьогоднi
5 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 66
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Чому у влади і громади міста різні пріоритети

admin

19-07-2021

12

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

Проте, останнім часом в Умані спостерігається тривожна тенденція руйнації іміджу культурного європейського міста. Регулярно стаються соціально-кричущі події, які спричинені недолугим керуванням новообраної влади. Здається, керівників міста зов­сім не цікавить мистецький та освітній розвиток уманчан, зокрема наших дітей. «Оптимізація/реорганізація» у вигляді закриття шкіл, скорочення мережі музеїв та бібліотек, звільнення директорів, взагалі суперечить здоровому людському глузду! Хіба такий розвиток подій ми обирали? Хіба діти — не майбутнє, в яке ми всі маємо інвестувати найменші можливості для їх комфортного та успішного зростання? Невже бібліотеки перестали бути провісниками людської мудрості та скарбницями знань?

Значного резонансу набули такі події як: скандал навколо переведення/закриття школи мистецтв, закриття бібліотек, ліквідація магазину «Книги»,  масове скорочення працівників культури, вивіз вантажним авто книг з бібліотек міста та багато іншого, що неприпустимо у нормальному сучасному суспільстві. Ну звісно, кому ж потрібні розумні, читаючі, думаючі громадяни? Все це відбувається за прямої ініціативи міської влади, яка найперше має дбати про розвиток громади і покращення якості життя людей, а же потім ─ про розваги, туристів і паломників. Цими рішеннями, і тими, які найближчим часом «вилізуть» із закритих секретних документів міської влади,  уманчан фактично позбавили права на власний світогляд і особисту думку, права висловити своє незадоволення і впливати на рішення та дії місцевої влади. 

Дивлячись на все, що відбувається в місті, на вже прийняті рішення і проекти тих, які ще будуть прий­няті, хочеться запитати: шановні, а як же люди? 

Як бути працівникам цих закладів, які живуть улюбленою роботою, розвивають гуманітарний потенціал рідного міста, навчають і виховують дітей, і врешті-решт, годують свої сім’ї?

Що робити їм? Після вами ініційованого скорочення шукати кращої долі за кордоном? Закрити очі на приниження людської гідності, змінити фах? За кожним звільненням
стоїть людське життя, хіба воно нічого не варте? Але очевидно, що долі простих уманчан зовсім не хвилюють міську владу. Насправді, нічого дивного тут немає, адже переважно домінуючий склад депутатського корпусу, який підтримує всі ці ганебні рішення – не уманчани, як і сама міський голова.

Натомість, на сесіях міської ради виділяються мільйони з міського бюд­жету на будівництво нових парків, фонтанів,  спортивного комплексу на Центральному стадіоні та ряд інших «життєво-необхідних об’єктів». Все це добре, але чи поцікавилися керівники думкою жителів, чи насправді саме зараз це так важливо? Хіба не краще спрямувати всі можливі ресурси  на розвиток якісної системи
теплопостачання, житлово-комунальної сфери, медичної галузі, чи хоча би на ремонт закладів освіти. Але ж ні, освіта в баченні влади – не пріоритет.

Як розуміти і сприймати всі ці дії? Брак професіоналізму? Байдужість? Власні інтереси? Насправді, питань багато, але схоже, немає кого запитувати, коли навіть досі незрозуміло ─  хто справжній керманич міста – міський голова чи народний депутат України? Хто несе відповідальність за те, що робиться у нашому місті? Чи довго ще так триватиме?

Сергій УМАНЕЦЬ 

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.