Сьогоднi
6 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 70
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Умань — це провінція, чи Київ У мініатюрі?

admin

27-07-2021

16

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

А славу про Умань створювали люди, які належали і належать до минулих і нинішніх поколінь.

Досить пригадати лише один цікавий факт. Так у 1815 році після повного розгрому армії Наполеона, європейські монархи зібралися в австрійській столиці Відні на конгрес для вирішення долі Європи, зок­рема Польщі. І ось серед учасників конгресу було проведено передплату на поему, класика польської поезії Станістава Трембецького «Софіївка», яку опубліковано мовою оригіналу і в перекладі французькою мовою. Всього за цією передплатою було поширено 121 примірник, а субсидувала видання поеми графиня Софія Потоцька. 

Таким чином, завдячуючи цьому виданню, про парк «Софіївка» у м. Умань дізналася не лише Європа, але й світ. 

Нині на побачення з гармонійним поєднанням природного ландшафту та витвору генію людського тягнуться туристи з різних куточків землі, несучи свої враження як про парк, так і про місто Умань. 

Це зобов’язує нас мешканців міста створювати привабливий вигляд міста, як би там не було важко. 
Кожен мешканець міста може побачити його так як очима туриста, так і власними очима. І в багатьох виникає думка, чи спроможні ми заявити світу про місто Умань? Чи можемо привити традицію  дотримання зразкової чистоти міста?

Безумовно, все це можливо, при умові позбавлення нашої байдужості і бездушності. Але все ж це вимагає мобілізації деяких зусиль, як владних структур, так і самих мешканців міста. Отож давайте поміркуємо, що вимагається від нас. Спочатку уваги потребують тротуари і газони з боку пішоходів і водіїв, які знаходять притулок для свого авто, тобто стоянок, а то і проїздів. Цю повагу можна привити санкціями штрафів безпощадних. 

Парк власних автомашин збільшується швидкими темпами і їх власники бережуть їх і інстинкт «моє», ставити його в безпечне місце переважає над усе, не дивлячись на те, що це шкідливо для людей і екології. 

Настав час серйозно думати про платні стоянки в нашому місті. І зовсім змінювати стиль роботи поліції у цьому напрямку. 
А любителям чотириногих, тобто собак, при появі закоханості до таких друзів, необхідно враховувати зручності і для інших мешканців міста. Наприклад, поблизу вулиці Тищика щоранку господарі виводять на свіже повітря своїх ласкавих і бігають з ними навколо будівель, промовляючи типу: «Рекс, роби свою справу». І Рекс так робить свою справу, що вам необхідно пильно дивитися під ноги, щоб запах від Рекса не потрапив до вашої кімнати. Зрозуміло, що власник Рекса може образитись на автора замітки, але справа в тім, що цей власник зобов’язаний підібрати після Рекса всі відходи. Він, звичайно, цього робити не буде. 

Власника необхідно примусити це робити. Яким чином? Знову ж таки, за допомогою штрафів за поведінку Рекса і його власника. 
Іще один шлях — це створення спеціальних майданчиків для вигулу собак, де їх чотириногих можна тренувати, стригти, мити, робити щеплення тощо. А джерелом коштів для створення таких майданчиків мусять бути внески господарів, власників собак. 

Для прикладу давайте ми з вами, шановні мешканці, пройдемося лише однією вуличкою міста, якою ходить чимало мешканців, тобто вулицею Тищика до міської лікарні. І побачимо напівзруйнований будинок праворуч з погорілим дахом, що кидається в вічі не лише нам мешканцям, а навіть тим, хто мандрує автобусом скажімо до Варшави, Познані, Гданська і т.п..

Я певен, що пройшовши цей невеликий шлях вулиці Тищика, лише у байдужої людини не зіпсується настрій. Відразу виникає гірка думка: люди добрі, що ми творимо і куди ми йдемо? Чому ми стали такі байдужі?

Можна було б продовжувати цю повсякденну тему культури нашого міста, але суть вся в тім, від фіксації фактів нашої недбайливості конче необхідно переходити до дій і виробляти традицію ставлення мешканців до свого міста таким чином, щоб наш гість зміг без сумніву сказати: «Дійсно, у місті Умані живуть такі люди, які дбайливо ставляться до свого міста».

Отож, саме реалізація таких побажань бачиться в наступних організаційних заходах:
— Вся територія міста розбита на виборчі округи від яких представлений той чи інший депутат до міської ради. Отож, цей депутат організовує групу по обстеженню стану культури і естетики вулиць, тротуарів, скверів, дворів і прилег­лих територій до житлових, промислових, та інших споруд. До складу таких груп обов’язково необхідно залучати архітекторів, комунальників, працівників санітарної служби, відділу поліції, представників тих чи інших партій, журналістів місцевих газет, телекомпаній. 
— Обстежуючи стан територій округу та взявши на облік все побачене, прокоментувати по каналам місцевого телебачення і радіомовлення, обов’язково звернувшись до мешканців міста, керівників установ, підприємств всіх форм власності щодо наведення порядку в місті та впровадження традицій по проведенню толоки двічі на рік, – напередодні

Великодня та напередодні свята Покрови, тобто навесні і восени. Це означає, що вся громада міста в день таких толок проводить по місцю мешкання санітарну чистку в широкому розумінні цього слова, насадження дерев, кущів, квітів. 

— Із свого боку депутатський корпус міста розглядає результати обстеження на черговому засіданні сесії міської ради, де приймається таке рішення, яке започаткувало би уведення штрафних санкцій за порушення правил співжиття в нашому місті: 

— за недотримання чистоти прилеглих територій, житлових будинків, приватних садиб, службових та виробничих приміщень, стихійних та нестихійних ринків. 

— за порушення правил руху транспорту та їх зупинок в непередбачених місцях, тротуарах, газонах, скверах тощо. 

— за порушення правил рекламної агітації (розклеювання реклам, оголошень, закликів, виборчої документації, агітаційних плакатів) на будівлях, на автозупинках, на дверях житлових будинків тощо. 

— Звітувати про використання коштів при зборі штрафних санкцій на ремонт тротуарів, газонів, посадки дерев тощо. 

Зрозуміло, що автор цих рядків не може осягнути всю повноту піднятої проблеми. Зате переконаний, щоб змінити ситуацію потрібні зрушення – вони і тільки вони, ці зрушення здатні змінити вигляд нашого міста та його морального клімату.

Отож, якщо у наших депутатів прагнення робити дієві заходи не вмерли, то ми, виборці, підтримуємо їх.

Із цього приводу пригадується зустріч з депутатами Харківської облради, які здійснювали мандрівку до Польщі і, повертаючись додому на Харківщину, відвідали місто Коломию а потім Умань і, зокрема, парк. 

Ось один депутат, він представник комунальників, поділився своїми спостереженнями з приводу того, що чимдалі віддалялися від Коломиї, тим більше кидалася у вічі зростаюча неохайність міст і байдужість їх мешканців. 

І ось, добираючись до парку, їм довелося блукати вулицями міста, бо гостям не так легко відшукати парк (відсутні вказівки).

Отож, під час такого блукання, у них склалося враження про Умань, нажаль не дуже приємне. 

Цей гість доброзичливо, але двозначно, з натяком сказав: «Цьому чудовому парку не вистачає міста Коломиї, маючи на увазі його чистоту та ошатність».

До таких побажань варто нам прислухатись і подбати про те, щоб повернути колишню славу Умані. 

Адже в 1854 році «Киевские губернские ведомости» №3 писали: «Умань — це Київ, тільки Київ у мініатюрі». 

Виборець Михайло Рудюк  (У статті збережено стилістику та пунктуацію автора — ред.)

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.