З  нею  я познайомилась на зустрічі випускників. Щира посмішка, радісні очі людини, яка зовсім нас не знала, заворожила з першого погляду. Запросивши в школу, провела нас рідними коридорами і класами, ознайомила з експонатами музею, які бережно зібрала, оформила естетично і тепер експонує, розповідаючи історію нашої школи. Однокласники мої були приємно здивовані,побачивши себе на багатьох світлинах, зустрівшись зі своїм дитинством.

Народилась  Римма Володимирівна   в 1936 році, в робітничому поселенні, на Уралі.  Зразу ж після закінчення школи в 1953 році розпочала свою трудову педагогічну діяльність.

Закінчила  філологічний факультет педагогічного  інституту в м. Нижній Тагіл. Отримавши  вищу освіту, за сімейними обставинами приїхала в м. Умань.  За свої 65 років трудового стажу (з них в Умані -57 років), Римма Володимирівна залишила великий слід. Спочатку працювала в Уманській середній школі №11, потім в 13-ій, школі-інтернаті і 30 років в Уманській середній школі №1.

З вдячністю згадує Римма Володимирівна своїх педагогів – наставників - Безлюдного І.П., Вишневського С.Г., Шпорт Ц.Б.,Іваник Т.І., Аполлонова З.М., Симоненко Г. Г.,  Гурович  М.А., Сироту А.Х. і багатьох інших. 

За 12 років копіткої роботи написані і видані самостійно книги про учнів: «Горить вогонь  пам’яті» , «Духовні джерела Станіслава Нечаєва», «Життя віддане мистецтву», «Щедро одарені природою», «Афганістан горить в душі моїй»,розповіді про директорів «Естафета пам’яті», про вчителів, учасників Другої світової війни «Забути не маємо права»,

«Учителю, живе твоє  ім’я»,  «Про час і про себе», «У вирі часу», «Покликання душі» та автобіографічна повість. До 100-річчя Уманського міськвійськ­комату Римма  Володимирівна надала неоціненну допомогу у виданні книги «Уманський військкомат. Кроки часу».

Очоливши первинну організацію ветеранів Уманської школи №1,Римма Володимирівна піклується про ветеранів школи та допомагає їм у вирішенні багатьох проблем, організовує і підтримує традиції школи по закріпленню за кожним класним колективом ветеранів, оточивши їх турботою і увагою.  Девіз Р.В.Балакіної — «Іди вперед, незважаючи  на перешкоди».

Для неї головне — відповідальність, відповідальність і ще раз відповідальність.  В першу чергу своя, а потім вже колег по роботі.

У свій 85-річний ювілей та напередодні Міжнародного жіночого свята 8 Березня Римма Володимирівна бажає встигнути зробити те, що заплановано, про що мріяла і мріє.                                                                                                           Зичимо Вам, шановна ювілярко  здоров’я,  натхнення,  довгих  років  творчого  життя . 

Відповідальний секретар Уманської міської ради ветеранів  Н.Рунча