Сьогоднi
5 липня
2022 року

Зараз на сайті: Користувачі: 0 Гості: 66
Вхід на сайт   Реєстрація
Редакція газети "Уманська зоря" просить вибачення у наших читачів за неможливість випуску деяких номерів нашої газети у зв’язку з воєнним станом.

Пошук по сайту

Погода

Залишився українцем

admin

04-11-2021

33

Рейтинг: 0/5 - 0 голосів

Незадовго до початку німецько-радянської війни Олекса працював на Київській кіностудії (нині Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Там він виготовляв макети для фільмів, водночас малював декорації для теат­ральних постановок. Коли вибухнула війна, Булавицького відправили на фронт. Разом із іншими солдатами потрапив в оточення і його забрали до німецького полону. Перші декілька спроб втекти виявилися невдалими, але жага повернутися додому була сильнішою. Тож, попри всі невдачі, він не полишав надії накивати п’ятами, і таки домігся свого. Чимало довелося подолати перешкод, але до Києва дістався. Саме тут він зустрів свою колишню знайому. Її звали Ніна Орлова.

Скоро Олекса зрозумів, що вона саме та жінка, з якою він готовий провести все життя. Пара одружилася. У майбутньому в них народяться двоє синів. Булавицькі вирішили покинути

Київ і попрямували до Львова, де відбулася персональна виставка художника. Але надовго там вони не затрималися, тікали від радянського «раю», який намагався міцно «обійняти» всіх. 

Врешті, через західну Украї­ну та німецькі табори переміщених осіб  разом із дружиною Ніною емігрував до США. У 1950 році оселився в штаті Міннесота, працював креслярем в архітектурному бюро. Коли життя трохи налагодилося, Олекса відкрив власну студію, при ній облаштував приватну школу для охочих займатися мистецтвом. Водночас викладав у Minnetonka Center of Art and Education (Центр мистецтв та освіти Міннетоки). Свої картини художник експонував на виставках у Канаді та США. Але всюди де б не був, з гордістю підкреслював, що він українець. Своє натхнення митець знаходив в осередках українських переселенців. Найбільше його вразила місцевість Сірко (на південь від міста Вінніпега, у кількох милях від кордону зі штатом Міннесота), де проживали емігранти з Буковини.

«Коли ж я побачив поселення Сірко, не міг стримати своїх почуттів: тут, у центрі американського континенту, в мої очі просто дивилася Україна. Своїми хатами і стодолами, ворітьми і тинами, своїми церквами і дзвіницями», — писав художник.

 

Булавицький вважається одним із першовідкривачів української Канадіани, дослідником її історії, архітектури та побуту. В Україні побував лише раз, після Незалежності, у 1992 році. Через два роки подарував батьківщині 40 своїх полотен, які заклали основу колекції Музею української діаспори.

28 липня 2001 року Олекса Булавицький відійшов у засвіти. Йому було 84 роки. Похований у Міннеаполісі, Міннесота, США. Картини художника зберігаються в багатьох приватних і корпоративних колекціях.

Джерело: Український інтерес, Марися Тишкевич  «Олекса Булавицький:   Головне, залишатися  українцем»

Коментарі ()

    Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.